Міжнародний семінар ФАО «Farmer Rights to Seeds for food and livelihood security: building more resilient agrifood systems» (14-15 червня 2023 р.)
14-15 червня відбувся міжнародний семінар організований ФАО «Farmer Rights to Seeds for food and livelihood security: building more resilient agrifood systems».
Захід включав доповіді запрошених ФАО науковців про Європейське законодавство та міжнародні договори, що допомагають та заважають існуванню вільного доступу фермерів до якісного насіння. На другий день було проведено панельну дискусію між представниками фермерських спільнот, суспільних організацій, селекціонерів та колекціонерів, які мають спільний інтерес збереження біорізноманіття насіння та застосування для створення здорової їжі, підтримки малих фермерів та домогосподарств на селі. У панельній дискусії прийняли участь групи представників: Греції, Франції, Італії, України, Киргизстану, Молдови. Україна була представлена спільнотою Slow Food in Ukraine (https://www.slowfood.com/) у складі її членів: лідеру мережі Юлії ПІТЕНКО та зав. лабораторії генетики та генетичних ресурсів Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України Катерини ВЕДМЕДЄВОЇ. У панельній дискусії було зроблено доповідь про стан насінництва, проблеми збереження видового та сортового різноманіття в Україні.
...Офіційне законодавство, яке з кожним роком наближають до Європейського робить зовсім економічно недоцільним займатись офіційним насінництвом цих культур, тому що користувачами цієї продукції є малі фермерські господарства та мешканці сільської місцевості, обсяги вирощування дуже малі та нестабільні. Україна з 1995 р. є членом UPOV, складні статті якого вказували доповідачі інших країн. Система насінництва з сертифікацією насінництва в усіх ланках згідно прикладу Європейських країн в наший країні працює і вимагає великих витрат на сертифікацію насіння. Однак ще не запущені механізми які переслідуватимуть порушення цих законів. Тому ці правила діють лише на державні установи, які примушені економічними важелями зменшувати різноманіття сортів і культур. Відповідно фермерські та приватні господарства будуть також стрімко втрачати біологічне різноманіття та різноманіття сортів.
В Україні споконвіку люди на селі сіють свою землю, відгодовують свійських тварин, вирощують і їдять власну їжу, надлишки вивозять на ринок. Молодь від цього все більше відходить, однак хто залишається, особливо жінки і матері стають господинями які продовжують традиції, підтримують різноманіття, особливо місцевих та народних сортів. Зараз усі малі господарства та фермери вирощують, що вважають доцільним. Економічні закони не можуть дати їм переваг при вирощуванні тих самих культур і сортів, які виробляють агрохолдінги та великі підприємства. Фермерські господарства вирощують або малопоширені культури, або власні, старовинні сорти, або продукцію для власних тварин. Найбільш стала і різноманітна структура відношень спостерігається у громадах де є повний ланцюг переробки, або близький за відстанню збут.
Однак створення жорсткого контролю (особливо його фінансова складова) та подальше його розповсюдження знищить біологічне різноманіття не тільки у державних установах, а й усюди. У цьому випадку фермерські, або дворові господарства повністю зникнуть. Люди втратять у більшості єдину можливість до забезпечення себе засобами до існування на батьківський землі у селі. Усі втратять безліч культур і сортів на завжди, тому що у великих обсягах – мале різноманіття, а малі – економічно не доцільні.
Для нас дуже потрібно розробити механізм існування фермерських господарств, малопоширених культур, місцевих сортів та їх насінництва. Усі вони збережуться лише разом. На мою думку вони не повинні підпадати під правила насінництва пристосовані для великих виробництв. Дуже приємно було почути, що представники Евросоюзу та ФАО вже розробляють вдосконалення для фермерських господарств. Сподіваюсь, що ці зміни забезпечать існування приватних господарств та фермерів і дадуть широкий доступ до насіння...
