Germany | Finland | Saint Petersburg | Drive

Аксьонов Ігор Вікторович

АКСЬОНОВ Ігор Вікторович

Закінчив агрономічний факультет Ворошиловградського сільськогосподарського інституту за фахом вчений агроном.

Піся закінчення інституту працював агрономом з кормовиробництва, головним агроном, заступником голови колгоспу в Донецькій області.

З 1988 р. по 1991 р. навчався в аспірантурі ВНІІ кукурудзи.

Після закінчення аспірантури працюва в Інституті олійних культур НААН. Пройшов науковий шлях від молодшого наукового співробітника до заступника директора з нукової роботи.

В 1993 р. захистив кандидатську дисертацію за темою «Ефективність внесення гербіцидів та рідких комплексних добрив з поливною водою при вирощуванні кукурудзи за інтенсивною технологією у Присивашші». Дослідження присвячені питанням вивчення ефективності застосування гербігації та фертигації при вирощуванні гібридів кукурудзи різних груп стиглості.

У 2008 р. захистив докторську дисертацію за спеціальністю рослинництво на тему «Агробіологічні та агротехнічні особливості оптимізації прийомів вирощування соняшнику, клешевини, сафлору в умовах південної підзони Степу України».

Під час виконання науково-дослідних робіт розробив технології вирощування швидко- та ранньостиглих гібридів соняшника на тлі ґрунтозахисних систем основного обробітку ґрунту. Науково довів доцільність вирощування гібридів та сортів соняшнику з вузькою шириною міжрядь 15 см. Були розроблені безгербіцидні технології вирощування соняшнику, рицини та сафлору. Розробив та довів  ефективність технологій вирощування соняшника з посівом стерневими зерновими сівалками із шириною міжрядь 22,8 см.

При вивченні характеристики білкових спектрів геліантиніну насіння соняшника ідентифікував алельні варіанти електрофоретичних спеткров. Доказав, що за різними алелями генів, що контролюють синтез того чи іншого поліпептиду, які представлені на електрофореграмах окремими смугами, можна проводити індивідуальний відбір рослин соняшнику в процесі створення вихідного матеріалу, батьківських ліній та сортів. На основі аналізу алельних варіантів електрофоретичних спектрів встановив, що генетичний контроль геліантинінів виконується як мінімум 9-10 локусами - Hel 1, Hel 2, Hel 3, Hel 4, Hel 5, Hel 6, Hel 7, Hel 8, Hel 9, NK.

Має патенти на винахіди, авторські свідоцтва на сорти кунжуту та сафлору. Має 201 наукову работу.